Основна перевага класичної аналогової технології виготовлення фотополімерних друкарських форм — можливість отримання растрових елементів та плашки однакової висоти, що дає змогу використовувати для друку комбіновані друкарські форми.
Аналогова технологія виготовлення друкарських форм
1. Попереднє експонування зворотного боку фотополімерної пластини.
Полімерізація фотополімерного шару зі зворотного боку, формування основи для друкарських елементів форми.
2. Основне експонування.
Основне експонування робочої поверхні фотополімерної пластини з використанням фотоформ, за відсутності кисню. Формування рельєфу.
3. Вимивання.
Видалення ділянок фотополімерної пластини, які не зазнали полімерізації.
4. Сушка.
Випаровування вимивного розчину з рельєфного шару, повернення товщини форми до початкового значення.
5. Постекспонування.
Постекспонування остаточна полімерізація мономера та досягнення робочого рівня твердості друкарської форми.
6. Фінішінг.
Фінішінг проводиться жорстким УФ-світлом діапазону С. Усувається липкість поверхні, друкарська форма набуває стійкості до розчинників друкарських фарб.<br />
Наразі використання аналогової технології скорочується, оскільки:
- існує велика ймовірність потрапляння пилу між фотоформою та фотополімерною пластиною;
- є ризик виникнення проблем унаслідок неповного видалення повітря з-під фотоформи під час основного експонування;
- растрова точка має нечітки краї та пологий профіль, що спричиняє збільшення розтискування під час друку;
- виникають складності у відтворенні дрібних друкарських елементів та вивороток;
- виготовлення та контроль фотоформ призводять до витрат часу.
Цікавлять друкарські форми, виготовлені за аналоговою технологією?
ЗРОБИТИ ЗАМОВЛЕННЯ